Як навчити дитину здорової самооцінки та впевненості в собі?

---

---

1. Чого не навчають у школі?

         Існує думка, що зі стін школи дитина має вийти сформованою та самостійною особистістю, маючи достатню базу знань, досвіду та мотивацію для вибору свого курсу в житті. На жаль, на практиці школи більше зосереджені на формальному навчальному процесі, де головним результатом роботи педагогів стає не успішність молодої людини, а її оцінки.

         Таким станом справ незадоволені всі учасники: діти почуваються обдуреними обіцянками дорослих, ЗВО б'ють на сполох через рівень та якість освіти, мотивацію абітурієнтів. У результаті всі турботи про формування та розкриття особистості дитини лягають на плечі батьків, незалежно від їхнього графіка та підготовки.

         Як вийти з цієї ситуації? Як прищепити дитині самостійність, навчити тих речей, яких немає у шкільній програмі, але вкрай необхідних у дорослому житті?

2. Освіта – це більше, ніж навчання!

          Освічений випускник школи – це сформована особистість із міцними ціннісними орієнтирами, яка може і повинна приймати власні зважені рішення, усвідомлювати свою відповідальність перед собою та оточенням. Домогтися такого значно складніше, ніж дати базові знання з основних предметів.

         В Optima Academy ми сформували курс, який має внутрішньо підготувати дитину до дорослого життя, розкрити здібності, прагнення, прищепити важливі якості:

• вміння розуміти свої бажання та уподобання, прагнути своєї мрії, а не чужих очікувань;

• усвідомлення своїх сильних і слабких сторін, вміння аналізувати як навколишній, так і внутрішній світ;

• активність та ініціативність;

• розуміння важливості вибору, прийняття рішень, вміння брати на себе та нести відповідальність;

• здорові амбіції, витримку, цілеспрямованість і бажання знаходити дієве рішення у відповідь на проблеми або перешкоди.

          Курс «Самоцінність, або як навчитися розуміти себе» для дітей ведуть досвідчені педагоги та психологи, фахівці у сфері профорієнтації, які допоможуть молодим людям опанувати важливу частину освіти, що відсутня у традиційних школах https://optima.study/samocinnist-abo-yak-navchitisya-rozumiti-sebe. 

3. Як допомогти дитині стати самостійною?

         Для багатьох батьків це серйозне переживання: чи зможе моя дитина реалізуватися? Чи впорається вона з викликами дорослого життя? Чи знайде вона своє місце у світі? У спробах захистити дитину від проблем і труднощів або з ранніх років привчити до боротьби за свої інтереси нерідко губляться важливі елементи.

         Крім спеціальних курсів, допомоги психологів і досвідчених педагогів, без активної участі батьків не обійтися. Ми виділили три важливі твердження, які важливо розуміти.

• Бездіяльність, як і надмірна суворість, однаково шкідливі.

         Сьогодні в суспільстві популярні шкідливі крайнощі: батьки або залишають виховання і формування особистості лише школам (які, скажемо відверто, цим рідко займаються), або імперативно диктують молодій людині її бажання, прагнення та мрію.

         Сучасний світ переповнений інформацією, а освіта та виховання не терплять вакууму. Упускаючи важливу сферу життя дитини, батьки фактично розписуються в тому, що вона її здобуде «з інших доступних джерел». Озирніться і скажіть, чи це найкращий варіант?

         Але й зворотний підхід – не рішення. Жорсткий імператив пригнічує ініціативу, підриває основи самостійності. Якщо дитина не навчиться слухати себе, ставити власні цілі, досягати своєї мрії, батьки можуть зіткнутися з тим, що їхні імперативи давно замінили спритніші люди, а своїх думок (поряд із критичним мисленням) так і немає.

• Партнерство ефективніше за гордовите менторство або суворі накази.

Домагаючись ввічливого ставлення до старших, родичів і вчителів, дуже важливо його виявляти і до молодої людини. Побудова рівноправного діалогу на засадах дружнього партнерства, а не суворих наглядів дасть дивовижні плоди.

         Понад те, прийняття спільних рішень із важливих і рутинних сімейних питань, їх спільна реалізація дозволить дитині навчитися не лише корисним побутовим чи організаційним навичкам, але й усвідомити думку: «Ти можеш змінювати світ навколо себе!».

Цікавтеся життям юнаків, не нав'язуючи свою волю, але розуміючи мотиви прийнятих рішень. Так ви не тільки допоможете дитині задуматися про важливі питання, але й самі краще пізнаєте рідну людину.

• Помилки – це частина навчання.

Це загальне правило, яке часто ігнорується. Помилка постає як щось ганебне, за що заведено осудити. Але не помиляється той, хто нічого не робить, а це точно не найкращий варіант. Завдання батьків і педагогів – допомогти молодій людині навчитися самій знаходити та виправляти, а в перспективі й попереджати помилки.

---