У цифрову епоху медіаграмотність для дітей така ж важлива, як абетка чи таблиця множення. Дізнайтесь, як прищепити критичне ставлення до інформації в ЗМІ дітям різного віку.
Навіщо дітям медіаграмотність?
Школярам необхідно вміти фільтрувати все, що вони читають або переглядають. Адже одна з головних проблем медійного простору — наявність фейків. Дітьми легко керувати за допомогою інформації, оскільки вони дуже довірливі, у них ще недостатньо життєвого досвіду. Медіаграмотність допомагає адекватно оцінювати написане й почуте, захищає від пасток кіберзлочинців і шахраїв. Маючи стійку життєву позицію, діти навряд чи зіткнуться з переслідуванням чи цькуванням.
Ще одна перевага медіаграмотності для дітей — розширення світогляду. Дитині стає простіше розібратися в хаосі цифрового світу, а також у власних цілях і бажаннях. Тільки не потрібно намагатися захистити малюка від усіх небезпек медіа! Це нічого не дасть: все одно дитина колись шукатиме інформацію в інтернеті, переглядатиме соцмережі й зіштовхнеться з новинами, але не буде готова до взаємодії з ними. Допитлива й самостійна особистість не боятиметься складнощів. Навпаки, її почнуть захоплювати різні напрями — розглядайте це як плюс до саморозвитку й профорієнтації.
Як привчити дітей аналізувати й оцінювати?
- Правило трьох джерел. Якщо дитину щось зацікавило, поясніть: довіряти першому джерелу не варто, потрібно знайти докази або заперечення в інших ресурсах. Читайте разом з дитиною різні статті, запитуйте її, де в тексті факти, а де особиста думка автора. Привчайте сприймати контент неупереджено. Наголошуйте на тому, що якщо в статті чи відео багато експресивних слів, вони націлені на емоційну віддачу. Таку інформацію краще відразу ставити під сумнів.
- «Зіпсований телефон». Відома дитяча гра допоможе сформувати навички медіаграмотності в найменших дітей. Один з учасників читає слово або словосполучення, а потім шепоче (щоб ніхто не почув) його товаришеві, і так за ланцюжком. Найчастіше до останнього учасника доходить зовсім не та інформація, яка передавалася спочатку. Таким способом можна наочно показати дитині, як спотворюється повідомлення і чому так важливо перевіряти.
- Вміння виділяти головне. Це ще одна корисна навичка, що сприяє розвитку медіаграмотності дітей. Візьміть уривок із книги або будь-яку статтю з інтернету. Коли дитина прочитає її, попросіть описати зміст кількома реченнями. Не забудьте поставити уточнювальні питання: що хотів сказати автор, які деталі були в тексті та чи потрібні вони взагалі, а також яку інформацію можна відкинути, а зміст від цього не зміниться.
- Вправа «Як так вийшло?». Медіаграмотність для дітей передбачає відстежування причинно-наслідкового зв'язку та здатність бачити головне навіть у великому тексті. Наприклад, ваш син прочитав у соцмережі, що газовані напої корисні, адже забезпечують безмежну енергію на весь день. Використайте цю ситуацію як шанс розвинути його медіаграмотність. Разом із сином ви можете провести своє дослідження та знайти авторитетні джерела, щоб перевірити, що про це говорять лікарі й науковці. Розгляньте різні точки зору й порівняйте рекомендації фахівців. Для розвитку медіаграмотності в дітей можна намалювати таблицю з двома колонками: причина (що сталося, яка інформація мене зацікавила) і наслідок (що відбулося після, який висновок я можу зробити, вивчивши різні джерела інформації).
Чому важливо розвивати медіаграмотність змалку?
Прищепити медіаграмотність дітям фахівці радять ще в молодшій школі. Тоді вже в підлітковому віці школярі автоматично аналізуватимуть ЗМІ та правильно реагуватимуть на різний контент. Починайте з простого — заохочуйте самостійність! Якщо син чи донька запитують про щось, не варто відразу давати готову відповідь. Запропонуйте разом поміркувати: як, що, чому. Щоб розвинути медіаграмотність, ставте питання дитині, спонукайте її поглянути на проблему, що її турбує, з різних боків, вчіть її робити висновки й самостійно оцінювати, наскільки вони правильні. Так ви навчите дітей розуміння медійного середовища й правильного сприйняття різних медійних матеріалів.
Підлітки навчаться критично оцінювати різні медійні матеріали, відрізняти факти від оціночних суджень, перевіряти джерела інформації, формулювати власну думку та інших корисних навичок, необхідних у сучасному інфопросторі.